кусати — I (ранити зубами, жалом тощо); гризти (сильно хапати зубами; сильно жалити); прокушувати, прокусити (зубами наскрізь); закушувати, закусити (здавлювати, захоплюючи зубами); жалити, шпигати, жигати (жалом); їсти (про комах протягом тривалого часу) … Словник синонімів української мови
кусати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
кусатися — 1) (мати звичку, схильність кусати), кусати 2) (кусати один одного), гризтися 3) див. ображати 1) … Словник синонімів української мови
гризти — зу/, зе/ш; мин. ч. гриз, ла, ло, недок., перех. 1) Міцно здавлюючи зубами, роздрібнювати що небудь тверде. || Кусати, здавлювати зубами. 2) розм. Сильно жалити, кусати. 3) перен., розм. Постійно надокучати причіпками, докорами, лайкою. 4) перен.… … Український тлумачний словник
кусатися — а/юся, а/єшся, недок. 1) Мати звичку (схильність) кусати (у 1 знач.). || перен. Завдавати болю, образи; уражати. 2) Кусати одне одного. 3) тільки 3 ос., перен., жарт. Коштувати надто дорого. || Бути недосяжним (про гроші) … Український тлумачний словник
їсти — I (приймати їжу), споживати, спожити, живитися, у[в]живати, у[в]жити, поживлятися, поживитися, кусати, жувати, ремиґати, трапезувати, їстоньки незм., їсточки незм.; припадати, припасти (до чого); наминати, у[в]минати, у[в]м яти, молотити, рубати … Словник синонімів української мови
врѣщися — Вергнуться вергнутися, врѣщися броситься, кинуться (1): Уже снесеся хула на хвалу; уже тресну нужда на волю; уже връжеса дивь на землю. 25. Видѣвъ же отрокъ его вьржеся на тѣло блаженааго... Ж. Бор. Глеб. (Сказ. Усп.), 17 (XII в. ← XI в.). И… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
Fancy Lala — Fancy Lala, the Magic Stage 魔法のステージ・ファンシーララ Жанр фэнтези, махо сёдзё … Википедия
гризтися — зу/ся, зе/шся; мин. ч. гри/зся, гри/злася, гри/злося, недок. 1) Кусати один одного (про тварин). 2) перен., розм. Сваритися, сперечатися з ким небудь, один з одним. 3) без додатка, розм. ким, чим, перен. Душевно страждати, журитися, переживати … Український тлумачний словник
дакноманія — ї, ж. Нав язливий потяг кусати оточуючих … Український тлумачний словник